Про свято Купала

Купала (Івана Купала) - одне з найбільш значущих свят у слов'ян. Особливість Купала криється в часі його настання: рубіж двох періодів сонячного циклу протягом року. Саме річний цикл сонця закладений в основу древнього календаря хліборобів. Варто відзначити, що в арійських релігіях сонячному циклу приділялася величезна увага: фактично, язичницький календар представляє історію руху сонця протягом року.

Подробнее: Про свято Купала

Соколовский музей боевого братства

Современное село Соколово практически невозможно представить без той славы, которая закрепилась за ним в 1943 году, и без музея, который год назад отметил полувековой юбилей. За это время его посетили около 2 млн. 122 тысяч экскурсантов. В книге отзывов находим благодарственные записи граждан Украины, Бельгии, Чехии, Словакии, США и других стран. Представители более ста государств в разное время ознакомились с музейной экспозицией. Есть здесь и свои «визитные карточки» - это 10-метровый монумент «Братство по оружию», открытый в 1973 году (авторы проекта – Н.Дзюба и А.Венгеров), и знаменитая диорама «Бой в с. Соколово 8 марта 1943 года» (авторы – художники-баталисты В.Парчевский, В.Мокрожицкий, И.Ефроимсон).

Подробнее: Соколовский музей боевого братства

Часовня Спасов Скит. Авария царского поезда в 1888 году возле села Борки

Ранним утром 17 октября 1888 года произошло событие, оставившее существенный след в истории. Прежде всего своими последствиями.

Царский поезд, направляйшийся с Крыма в Санкт-Петербург, проезжал по территории Харьковской губернии, и, в частности, по новопостроенному участку пути возле села Борки Змиевского уезда. Серия мощных толчков разделила жизнь пассажиров на „до” и „после”, а некоторые люди погибли, так и не успев понять, что же произошло. Вскоре выбравшегося из-под обломков вагона-столовой царя Александра III окружили приближенные и начали наперебой винить в крушении революционеров. Фраза монарха, прозвучавшая в ответ, была простой и поразительно правдивой: «Какие там революционеры! Воровать меньше надо!»

Подробнее: Часовня Спасов Скит. Авария царского поезда в 1888 году возле села Борки

Казачья гора: здесь живет легенда

Казачья гора – это туристическая жемчужина Змиевского района, одна из наиболее известных природных памяток Слобожанщины. Фото с ее верховьев – известнейший пейзаж курортных Коробовых Хуторов (села Коропово), туристическая визитка Змиевщины. Казачья гора – это крутой обрыв к реке Северский Донец, высота которого в прошлом была еще большей, и достигала 80-90 метров. С Казачьей горой связана героическая и, в то же время, трагическая легенда.

Подробнее: Казачья гора: здесь живет легенда

Козацька святиня на Зміївській землі

Однією з визначних історичних пам'яток Зміївщини є залишки Зміївського козачого монастиря, який також згадується в давніх документах під назвою Миколаївського та Преображенського (в залежності від найменування головного храму). Дата заснування дотепер залишається невідомою. Так, знаний зміївський краєзнавець М.І. Саяний зазначає, що його було створено козаками 1648 року. В усякому разі, 1668 року на базі монастиря діяли повстанці, які підтримували С. Разіна, за що, очевидно, його було зруйновано царськими військами. 1676 року козаки-запорожці відбудовують святиню та перетворюють її на фортецю.

Подробнее: Козацька святиня на Зміївській землі

Село Коропове – центр «партизанської республіки» (1941-42 рр.)

В жовтні 1941 року, коли стало очевидним захоплення Зміївщини нацистськими військами, місцевими партійними органами влади було прийняти рішення про утворення двох партизанських загонів, які повинні були діяти в лісах району. Перший з них, що отримав № 65, очолив Яків Андрійович Брехунець, який до війни був інструктором військового навчання районної ради Осоавіахіму. Керівником загону № 66 був призначений Іван Сергійович Любченко, який мав досвід партизанської боротьби ще під час Громадянської війни 1918-22 років.

Подробнее: Село Коропове – центр «партизанської республіки» (1941-42 рр.)

Зміївщина козацька

Слобідська Україна – особливий і порівняно слабко ще досліджений історико-географічний регіон, хронологічні рамки існування которого пов'язані з козацьким полковим устроєм на цих землях з середини XVII ст. до 1765 р. Слобідською Україною регіон почали називати тільки у 30-і роки XVIII ст. До цього, починаючи з 60-х рр. XVII ст., ці землі називали по-різному - "черкаські полки", "українські полки", навіть "великоросійські полки", але переважно - "слобідські міста", і, з початку XVIII ст., "слобідські полки".

Подробнее: Зміївщина козацька